Організувати прес-захід у Вінниці Прес-служби Вінниці Журналісти та медіа Вінниці Студентський проект "Ньюзрум" Прес-кав’ярня (медіа-клуб)


`Постфактум //09 січня 2017 року

Галина Левицька: «Кожна сім’я – маленька держава»


Галина Левицька: «Кожна сім’я – маленька держава»30 грудня в Інтернет-прес-центрі "Репортер Вінниця» відбулась прес-конференція начальника Вінницького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Галини Левицької.

- Установа в нас своєрідна, – з цих слів розпочала свій виступ Галина Павлівна. – Ми  прослідковуємо життя людини від народження до смерті. Проводимо реєстрації і народження, і шлюбу, і розірвання шлюбу, реєстрація смерті, зміни імені, поновлюємо документи, видаємо свідоцтва, вносимо виправлення, відповідаємо на запити майже всіх організацій і установ: і поліції, і судів, і слідства, і прокуратури. Роботи неймовірно багато. Якщо конкретніше по роботі, то в 2015 році ми зареєстрували 5 110 новонароджених, а в 2016 трішечки не догнали,- зареєстрували 4907 діточок. Це дуже хороший показник по місту Вінниці. У нас вже так напрацьовано роками, що  реєстрація народжень перевищує реєстрацію смерті. Шлюбів цього року зареєстрували 3106, трішечки менше, ніж минулого року. Якщо конкретніше по реєстрації шлюбів, то у нас є певні зміни: з першого жовтня в паспорти ми не ставимо штампи про шлюб, видаємо два свідоцтва про шлюб, не ставимо штампи про розірвання шлюбу. Бувають різні ситуації під час реєстрації шлюбу. Кажуть: «Ой, ви , певно, помилилися, два свідоцтва про одруження даєте». А інші просять: «Ой поставте мені штамп у паспорт, поставте. Як це, чистий паспорт. Я хочу, щоб було видно, що я у шлюбі». У зв’язку з видачею біометричних паспортів відмінили штампи у паспорті. Місячний термін як був, так і є. Вік у нас 18 років як чоловіки так і жінки для подачі заяв. 


Цього року 516 сімейних пар розлучилися без звернення до суду

- Щодо розірвання шлюбу, то ми розриваємо шлюб за взаємною згодою. Це коли немає неповнолітніх дітей, діти вже дорослі, можна прийти під руки взявшись, написати заяву. У місячний термін буде зареєстровано розірвання шлюбу. Таких ми зареєстрували 516. З 2010 року коли розлучаються пари, у яких є маленькі діти, розподіл майна, інші життєві ситуації, - звертаються до суду. Після винесення рішення суду до нашого відділу іти не потрібно. Рішення суду – заключний документ про розірвання шлюбу. Потім звідти нам направляють інформацію, щоб зробити відмітку в актовий запис про їхній шлюб. Дуже часто приходять і кажуть: «У нас рішення суду. Дайте нам ще свідоцтво про розірвання шлюбу». Не дається уже свідоцтво про розлучення і штамп у паспорт уже не ставиться. З рішенням суду можеш уже іти і проводити дії нотаріальні, можеш знову звертатися до відділу і подавати заяву на одруження з іншою людиною. Але ті люди, які до 2010 року розлучилися і рішення суду в кишенях носять, бо у них не було такої нагоди забрати своє свідоцтво про розлучення до 2010 року, ми ще видаємо свідоцтво про розлучення, - зазначила начальник Вінницького міського відділу ДРАЦС.

Працівники Вінницького міського відділу ДРАЦС - чудові психологи

- Цього року ми зареєстрували 3596 смертей, це менше, порівняно з 2015 роком. У нас  всі види реєстрації, які проводять люди з вищою юридичною освітою. Це люди ерудовані, освічені, але до того всього ще мають бути і психологами. Відділ реєстрації смерті дуже непростий відділ. Я , навіть їх стараюсь переводити періодично у інші відділи, бо дуже важко вислухати про горе людини, яка прийшла реєструвати смерть сина, батька, матері. Важко працювати і у відділу розлучень. Там теж біжать, трясуться, один хоче розлучатись, інший не хоче. Один плаче, - другий скаче. Хтось спересердя пише ту заяву. Теж, до них треба мати свій підхід. При реєстрації шлюбу, - там уже веселіше, там уже за спільною згодою: посмішки, потрібно підлаштовуватись під настрій наречених. При реєстрації новонароджених – свої моменти. Жінка іще не встигла народити, як чоловік біжить, несе документи, щоб зареєструвати дитину. «А як назвали?»- питаємо. «Забувся. Зараз зателефоную, запитаю» - починає дзвонити тещі чи дружині і виясняти, як же назвали дитину,- розповідає пані Галина. 


Сплативши 51 копійку митного збору кожен бажаючий повнолітній може змінити власне прізвище

- У нас проводиться зміна імені. Можна змінювати прізвище, можна змінювати ім’я. По-батькові, - не можна. Можна змінити по-батькові в разі, якщо батько змінив своє ім’я. Таких змін цього року ми провели 322.Там у нас мито 51 копійка при подачі заяви, коли ти вперше хочеш змінити своє прізвище і 51 гривня, коли ти хочеш це зробити вдруге. В основному, змінюють прізвище більшість дітей при отримані паспорта, які проживали з вітчимом, який їх виховував. Кажуть: «Ви знаєте, я батька свого не пам’ятаю, і не хочу, і не знаю. Він мені не допомагав. Я хочу взяти прізвище вітчима». Змінюють прізвища, бо різні ситуації бувають: комусь не подобається його прізвище, хтось змінює просто так. Бувають неблагозвучні прізвища. Ім’я зовсім мало змінюють, - каже Галина Левицька.

70 заяв на одруження подали вінничани он-лайн у 2016 році

- Ще в нас є така новина, що можна подати заяву на одруження он-лайн через сайт Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області. Таких заяв цього року було прийнято 70. Але, обов’язково в триденний термін бажаючі одружитися мають прийти і поставити свої підписи, - зауважила пані Галина.


701 свідоцтво про народження дитини видали цього року працівники ДРАЦС у пологових будинках Вінниці

- В рамках пілотного проекту ми в трьох пологових будинках вручаємо свідоцтва про народження дітей. Звичайно, це для матерів, що народили діток зручно. Представник наш приходить до пологового будинку, перевіряє документи, ксерокопії паспортів, щоб вклеєні фотографії, щоб усе було документально правильно. Потім друкується свідоцтво про народження і в пологовому будинку вручається наступного дня. Таких вручень цього року було 701. Є мами, які не погоджуються. Кажуть: «А я не хочу. Я хочу прийти до вас до відділу удвох. Щоб це було урочисто». Є ситуації, коли на різних прізвищах батьки, або коли потрібно перекладати паспорт для іноземців і на це потрібно багато часу. А ви знаєте, що зараз у пологових будинках молодих мам не тримають: пару днів та й виписують. Тому не встигають підготувати такі документи. Тоді звертаються до нас.
Щодо присвоєння імен дітям. У нас дуже велике значення має для батьків вибір імені. Вони вірять, що яке ім’я вони присвоять, - така  дитина і буде: і здорова, і красива, і багата, і все інше. Тому дуже виважено підходять до підбору імені. Просять у нас словники власних вмен: вичитують-перечитують. І в Інтернеті інформацію шукають, радяться сімейним колом. Я, спілкуючись з ними завжди кажу: не втягуйте сюди дідусів, бабусь, тіток, дядьків, дядин і всіх інших. Це справа мами-батька називати свою дитину. Вирішуйте самі. Бо буває, що батько зареєстрував дитину, а потім прибіг: «Перепишіть мені, Боже милий, бо мене теща з’їсть. Я прийшов додому, таке робили, таке робили…» Вже іде коливання якоїсь енергетики, якогось таїнства цього імені. Не треба цього робити. І людина має любити своє ім’я: дівчинка чи хлопчик. Бо, коли ти любиш своє ім’я, - тобі по життю легше. Буває, приходять і кажуть: «Ну не можу я терпіти цього свого імені. Я так не хочу терпіти, що оце так мене назвали». Змінила це ім’я. Потім прийшла через три  місяці знову повернулася на це саме. Не можна так колотити. Все ж таки, щось воно в природі є. І прізвище, яке ти носиш батькове, і ім’я, яке тобі присвоїли батьки треба любити так, як любиш свою рідню. Буває так, що жінка каже: «Ви знаєте, а я виносила свою дитину 9 місяців і маю право  назвати, так як я хочу.  Мені там чоловік буде вказувати». І приходиться їй розтолковувати. А він сидить, надувся і не знає, чи погоджуватися, чи не погоджуватися. Доводиться психологічний цілий тренінг проводити, щоб вони дійшли згоди. Бо буває так, що доходить і до опікунської ради, було і рішення суду на присвоєння прізвища дитині. Хочеться побажати батькам, щоб поки дитинка народиться, вони все це між собою вияснили. Благодать, щоб народилася дитина і росла з присвоєним їй іменем батьком і мамою, можливо, в честь дідуся, можливо, в честь бабусі, можливо, в честь родича, який там у них був знаменитим.

 

Серед нетрадиційних імен цього року - Добриня та Мілада

За вимогою батьків, при первинній реєстрації ми пишемо так, як вони сказали, але вони обов’язково ставлять свої підписи, що присвоєно дитині ім’я за наполягання батьків, щоб у 7 років, коли дитина піде до школи не сказали, що це ми не грамотні, бо неправильно написали. А в нас були такі випадки. А ми їм одразу показуємо актовий запис: «А це чий підпис? То що ж ви нас звинувачуєте?».
В цьому році у нас були найпопулярніші чоловічі імена: Данило, Андрій, Олександр, Владислав, Дмитро, Арсеній, Кіріл і Іван.  
Найпопулярнішими жіночими іменами цього року були: Софія, Анна, Анастасія, Дар’я, Марія, Єлизавета, Соломія, Вікторія, Єва. 
А от нетрадиційні такі імена для хлопчиків: Нестор, Леон, Герман, Тадей, Даніель, Ернест, Добриня, Девід, Майкл. А жіночі: Жасмін, Рімма, Даніелла, Саміра, Мілада, Аміна. Але то все добра воля батька і мами при народженні дитини.
Щасливі батьки, коли перша дитина народжується, щасливі, коли друга, але є в нас такі, що щасливі, коли народжується і четверта, і п’ята. Багато сімей має по троє дітей. Вже якось перелаштовуються сім’ї на багатодітні. Дозволяють собі і двоє, і троє дітей, і більше, - каже Галина Павлівна.


Вінничани найчастіше вступають у шлюб після 22 років

- Вікова категорія вінничан, які вступають у шлюб подорослішала. На моїй пам’яті були і 17-літні і 16-літні особи, які вступали у шлюб, але для цього мало бути рішення суду, яке надає право на одруження. Підставою для рішення суду могла стати вагітність. Зараз немає таких рішень суду. Зараз дівчата пішли 22, 24, 26 і до 30 років. Бо раніше було: «Ой, це ж мені 22 роки, я стара дівка». То тепер так не кажуть. І чоловіки теж вступають у шлюб після 25 років, до 30. Більше таких пар. Знаєте, все це не так просто. Одружитися легше всього. А на чиї руки? На батьків. Тому молоді люди хочуть закінчити вузи, а потім уже створювати сім’ю. І, напевно, вже стали думати, хто має забезпечити цю сім’ю. Бо в 17 років ясно, що це ляже на батьківські плечі. Зараз не такі уже і забезпечені наші батьки, щоб утримувати і себе, і дітей, і їхніх дітей.

Кожен закордонний шлюб по своєму цікавий. Не так багато із них – щасливих, по великій любові

- Реєстрацію шлюбів з іноземцями ми проводимо. Як правило, чоловіки-іноземці приїжджають за нашими українками розумними, хазяйновитими і талановитими. Різні країни. У нашому місті є медичний університет, де є певна кількість іноземців-студентів, які одружуються з українками. Є корисливі шлюби. Я не маю право їм лізти в душу. Розмовляючи з дівчатами, я запитую: «Чи ти знаєш культуру та звичаї тієї країни, куди ти виходиш заміж?». Зачасту нічого не знають. Це ж є і мусульманські країни, там свої звичаї. А у дівчат веселка у голові. Вона бачить все в кольорових тонах, думає, що їде в рай. А потім рай там закінчується, вони тікають звідти, до мене приходять і кажуть: «От ви правду розказували. Чого ж я вас не послухала?» Я дуже стараюсь з кожною парою поговорити, розтолкувати. От запитую дівчину: «А чи знаєш ти, біля якої країни знаходиться та країна, Сан-Томе, куди ти їдеш?» Вона нічого не знає. Але знає, що вона виходить заміж за іноземця. Доводиться спілкуватися, бо шкода, що не розуміє дитина, куди вона заміж виходить. Та ще й мамі в селі не сказала, що вона заміж виходить. Вона потім чоловіка мамі привезе і покаже, якщо ще покаже. Бо, може, мама була б і проти. Але ж хто ж її запитав, ту маму? Є такі шлюби, що при подачі заяви потрібно з ними багато працювати. Є такі, що подали заяву, а потім не з’явилися. Відбувається переосмислення. Я кажу: «Скажи батькам, що ти виходиш заміж. Вони тебе виростили і мають право знати, куди ти зібралася». Є такі, що навчаються за кордоном і там знаходять пару. Ну, це нормально. Є такі, що по Інтернету знайомляться. А дехто шукає кого-небудь по Інтернету, бо тут хлопців нема.  От він, який-небудь, приїжджає, з перекладачем прийшли, поспілкувалися. В невідоме вона їде і погоджується на це. Безвихідь якась жене цих наречених наших. Багато таких жінок, які розлучені і поїхали за кордон на заробітки, щоб утримувати тут своїх дітей  там знаходять чоловіків, не кохаючи їх, виходять заміж, аби допомагати дітям, бо діти навчаються. 
Кожен закордонний шлюб по своєму цікавий. Не так багато із них – щасливих, по великій любові. У нас був такий випадок. У Німеччині працювала гарна жіночка хатньою працівницею. Син хазяїв побачив, що вона роботяща та славна і запропонував їй одружитися. Коли вони приїхали сюди, подали заяву, зареєстрували шлюб, він подивився, роздивився і каже: «Я не хочу в Німеччині жити. Я хочу тут жити. Мені тут все подобається. Тут природа, краса, річка, сад-виноград і все, що хочеш». І вони взяли в оренду дачу під Вінницею. Розводять кури. Він хоче розводити свині. Дружина його в шоці: вона думала, що поїде до Німеччини. А він її знову сюди до свиней, до курей посадив. А куди діватися? А йому подобається. Він тут все собі може дозволити купити. Поїхав, забрав свої гроші, - і він тут кум-цар. А вона каже: «А що мені робити? Можливо, побудемо тут, поїдемо туди. Так, я доглядаю кури. Але я вийшла заміж. У мене є хороший чоловік. Він мене не ображає. Дитині допомагає. Так, хотіла в Німеччину, та й він залишився в Україні».  І, правда, такої природи, як у нас гарної, такої жінки працьовитої де ще знайдеш? От вам і шлюб з іноземцем.

На весіллях багато появилося елементів українських традицій

- Весілля на весілля подібні. Вони усі заходять, якщо урочиста реєстрація, визначені, намальовані, вичесані, в шикарних нарядах. А зараз уже ж така техніка: вії аж до брів, тут тобі і нігті, тут тобі і все. Ну такі красуні українські, так ще й так гарно макіяж їм роблять. Погляд від них відвести неможливо: дійсно, краса неймовірна. Не те, що чоловіки: костюм на нього одягнули, добре, якщо краватку приліпили. Як – ні, то й так можна. Ось він і наречений. Чи білий костюм, чи сірий, чи чорний, - йому якось байдуже. 
Але дуже багато появилося вже елементів українських традицій. Є дуже багато пар стилізованих, а є й такі, які приходять у національній одежі, у бабиних вишитих сорочках, спідницях, підв’язані поясами. І в косах барвінок, вінки. Така була пара, що вони ще тільки до відділу дійшли, стали в порозі заспівали гімн, потім піднімаються після реєстрації, - знов проспівали. Приємно, коли на реєстрації  стоять діти в сорочечках вишитих, спідничках вишитих, і коли починає грати гімн і воно кладе руку на серце і співає, всі слова знає від початку до кінця. Зовсім змінився настрій людей в такій ситуації. Так, дуже багато українських елементів. Можливо, і білий наряд, а букет може бути: волошки з житом, жовто-блакитний багато зараз роблять. В коси вкладають жовто-блакитні квіти. Це не просто показуха. Це - патріоти. 

Теплі материнські руки і ласкаві очі ніколи нікому не замінять ніякі ресторани, музики, туристичні поїздки у далекі краї

- Наречена хоче показати у свій день весілля, що вона є українка. І, як справжня українка, вона має бути в сім’ї берегиня, мама, потім бабуся, яка буде тримати це сімейне вогнище в ручках. Бо сім’я залежить дуже від жінки. Як поверне жінка, так той чоловік і буде крутитися біля неї. Яка би вона не була, але завжди чоловік слухає дружину свою і буде робити, що вона скаже. І діти на прикладі маминому будуть точно так само вести себе в сім’ї. Це ж все передається, тому потрібно думати, як себе поводити. 
Я, коли спілкуюся з молодими,  їм кажу: зумійте прожити так, щоб зберегти сім’ю, щоб на весіллі у вашої дитини, яка ще не народжена, але буде, сиділи по праву сторону тато, по ліву сторону – мама. І щоб ваш тато не шукав третього кутка, якщо його запросять ще, і не плакав там, що він не може сидіти біля свого сина, коли той жениться. Такі бувають ситуації. Тому потрібно думати з першого кроку, коли зайшов до нашого відділу подавати заяву. Написав заяву, - значить береш на себе велику відповідальність створити сім’ю, бо кожна сім’я – маленька держава. Своя маленька - є в ній конституція, президент,спікер, опозиція, праві, ліві, які хочеш. Маленька держава, від якої дуже залежить, щоб наша велика держава була щасливою і здоровою, і нація була здоровою. Все ж закладається в сім’ї. І ніяка школа, ніякий садочок, ніхто так не навчить, ніхто так відповідальності не несе за себе,  як батько з мамою за оцю свою маленьку державу, в якій вони живуть, творять, виховують, як вони вечеряють, обідають, проводять свята, Різдво святкують. Бо не мають права ні в якому разі діти забути батьківський поріг і на Різдво не прийти до своїх батьків і разом не відчути себе родиною, тому, що теплі материнські руки і ласкаві очі ніколи нікому не замінять ніякі ресторани, музики, туристичні поїздки у далекі краї . Як кажуть: «Поки діда – поки хліба, поки мами – поки сонця». Треба слідкувати, щоб сонечко, яке світить у ваше віконечко ніколи не було темним, якщо ще є живі батьки, - переконана Галина Левицька.

шаблоны для dleскачать фильмы


Поширити цей матеріал через соцмережі:
comments powered by HyperComments


`ІНШІ МАТЕРІАЛИ "ПОСТФАКТУМ"



`Чат-конференція
5 000 школярів та студентів Вінниччини взяли участь у грі «Фондова біржа «Інтелектуальний капітал»

5 000 школярів та студентів Вінниччини взяли участь у грі «Фондова біржа «Інтелектуальний капітал»

Про фінансову освіту школярів області в рамках реалізації проекту ГО "Філософія...

17 січня 2017 року, 14:58   // Прес-центр "Репортер-Вінниця"
`Прес-конференція
Галина Левицька: «Кожна сім’я – маленька держава»

Галина Левицька: «Кожна сім’я – маленька держава»

30 грудня в Інтернет-прес-центрі "Репортер Вінниця» відбулась прес-конференція...

09 січня 2017 року, 06:12   // Прес-центр "Репортер-Вінниця"
`Чат-конференція
Марія Левченко: « У 2017 році у Росії відбудеться бунт і зміна влади, після чого на Сході і в Україні настане мир»

Марія Левченко: « У 2017 році у Росії відбудеться бунт і зміна влади, після чого на Сході і в Україні настане мир»

28 грудня у інтернет-прес-центрі «Репортер Вінниця» відбулась чат-конференція з...

28 грудня 2016 року, 16:29   // Прес-центр "Репортер-Вінниця"
`Прес-конференція
Телематеріали колег з прес-конференції гурту THE HYPNOTUNEZ

Телематеріали колег з прес-конференції гурту THE HYPNOTUNEZ

 Теленовини від ТРК "Еверест" та ТРК "Вінниччина"...

26 грудня 2016 року, 01:16   // Прес-центр "Репортер-Вінниця"
`Прес-конференція

"Гіпнотюнси" дали прес-конференцію у рідному місті

учасники гурту THE HYPNOTUNEZ відповіли на запитання журналістів, роздали...

21 грудня 2016 року, 22:07   // Прес-центр "Репортер-Вінниця"
`Прес-конференція
Депутатів Вінницької обласної ради звинувачують у корупційному порушенні

Депутатів Вінницької обласної ради звинувачують у корупційному порушенні

Про це 12 грудня під час прес-конференції  в інтернет-прес-центрі...

13 грудня 2016 року, 13:54   // Прес-центр "Репортер-Вінниця"
«    Грудень 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31